Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розстеляти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
вистеляти — я/ю, я/єш, недок., ви/стелити, лю, лиш, док., перех. Укривати чим небудь усю поверхню чогось. || Розкладати, розстеляти що небудь на чомусь. || тільки док., рідко. Нагнути до самої землі; виложити (траву, злаки) … Український тлумачний словник
розіслати — I див. розсилати. II див. розстеляти … Український тлумачний словник
розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… … Український тлумачний словник
розстелити — див. розстеляти … Український тлумачний словник
розстелювати — див. розстеляти … Український тлумачний словник
розстеляння — я, с. Дія за знач. розстеляти і розстелятися … Український тлумачний словник
розстелятися — я/ється, розстила/тися, а/ється і рідко розсте/люватися, юється, недок., розстели/тися, сте/литься і розісла/тися, розсте/леться, док. 1) Покривати собою яку небудь поверхню. 2) Простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце. 3)… … Український тлумачний словник
розстилати — див. розстеляти … Український тлумачний словник
розтрушувати — ую, уєш, недок., розтруси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Розкидати, розстеляти рівним шаром. || Розсипати трусячи. || Розгортаючи, розпрямляючи, струшувати. 2) Губити, розсипати, розливати по дорозі (від тряски). || безос. || розм. Нерозумно.… … Український тлумачний словник
